Головна » 2015 » Вересень » 28 »
10:50

Епопея з підручниками. Чому порожні портфелі школярів?

1 вересня 2015 р. школи розпочали навчання без підручників для 4 і 7 класів. Про це йдеться уматеріалі Дзеркало тижня. Україна.

Передбачаючи таку ситуацію, Міністерство освіти і науки України ще на початку серпня розробило методичні рекомендації для вивчення навчального матеріалу в 4 і 7 класах.

А 4 вересня 2015 р. під час години запитань до уряду в парламенті міністр освіти і науки України Сергій Квіт повідомив, що "Урядом на друк шкільних підручників для 4 і 7 класів було виділено 130 млн грн з кошторису парламенту, а також до них було додано 87,5 млн грн з бюджету. Дані кошти становлять половину необхідної суми на друк підручників. Друга половина коштів буде виділена з обласних бюджетів, і відповідні домовленості є з головами всіх обласних державних адміністрацій країни".

І це вже не перші заяви державних чиновників. Так, у середині липня 2015 р. законотворче поле спалахнуло яскравою зіркою Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо збільшення видатків на забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл за рахунок економії грошових коштів на оплату праці та соціальне забезпечення народних депутатів України)". 17 липня 2015 р. на пленарному засіданні депутати, обговорюючи законопроект, зазначили, що ці кошти підуть на видання, придбання та доставку підручників і посібників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності. 

Перед голосуванням заступник голови НФ Вікторія Сюмар закликала: "Давайте скористаємося шансом, наявністю депутатів у залі і проголосуємо те, від чого дійсно буде сенс. Ці підручники — це дотації мільйонам українських родин, які не можуть їх купити. Це є пріоритетом для Верховної Ради". В результаті за законопроект №2335а проголосували 262 депутати. Засобами масової інформації пішла хвиля "екстазу": "ВР виділила додатково 131 млн грн. на підручники для шкіл, скоротивши на ту саму суму видатки апарату парламенту", "Рада виділила 131 млн на підручники для шкіл", "Сэкономленные на депутатах средства направили на закупку школьных учебников", "Заощаджені на зарплатах депутатів гроші підуть на підручники для шкіл" та ін. Усе чудово, всі задоволені — парламентарі зробили добру справу, уряд отримав гроші, політики — піар, школярі та їхні батьки — підручники.

Проте "диявол ховається в дрібницях". Щоб розібратися в них, повернемося на рік назад.

Отже, восени 2014 р. Міністерство фінансів України розробило законопроект "Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні", яким передбачалися суттєві зміни в освітньому законодавстві. Це й збільшення навантаження вчителів і вихователів, кількості учнів у класах і вихованців у групах дошкільних навчальних закладів, підвищення вартості утримання дітей у дитячих закладах та багато іншого. 

Кабмін навіть пропонував скасувати норму, що передбачає обов'язкове виділення не менш як 10% ВВП на сферу освіти. Серед усіх цих "нововведень" розглядалась і система забезпечення підручниками школярів — пропонувалося запровадити "безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Суспільство спалахнуло, залунали гнівні виступи: "Кабмін пропонує скасувати безкоштовні підручники і безкоштовне шкільне харчування", "Питание получат не все", "Затягнемо паски заради виживання". До протестів приєдналися профспілки, Міністерство освіти і науки України, комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України та інші інституції. 

І Кабмін не витримав. У листі секретаріату Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2014 р. №13675/0/2-14 "Щодо матеріального забезпечення педагогічних працівників", який було розіслано в усі зацікавлені інституції, зазначено: "Проект Закону України "Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні", який спричинив негативний резонанс серед освітян та науковців, не підтриманий Кабінетом Міністрів i офіційно не поданий Урядом на розгляд Верховної Ради України".

Проте влада не здавалася. Невдовзі, напередодні новорічних свят (28.12.2014 р.), Верховна Рада ухвалює Закон №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України". Цим законом, попри жовтневі обіцянки, Кабмін із допомогою депутатів усе ж таки вносить деякі зміни з тих, що пропонувалися вересневим законопроектом, а саме: з 1 січня 2015 р. набрали чинності зміни до Закону України "Про освіту" щодо забезпечення учнів шкіл підручниками.

Якщо раніше в ст.12 Закону України "Про освіту" було сказано, що держава "забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури", то в новій редакції — вже "організовує забезпечення підручниками учнів". Заміна "забезпечує" на "організовує" суттєво змінила функції держави щодо забезпечення підручниками. А доповнення ст. 35 Закону України "Про освіту" положенням про те, що "Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I—III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", фактично узаконило плату за підручники для більшості школярів України. 

Проте ухвалення цих поправок прямо порушує ст. 53 Конституції України ("…Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої … освіти в державних і комунальних навчальних закладах…"). 

Для того щоб зрозуміти, яким чином запровадження плати за підручники порушує Конституцію України, слід повернутися в минуле. Близько 20 років тому, у 1996-му, Українська держава Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення плати за користування підручниками в загальноосвітніх школах" від 31 серпня 1996 р. №1031 уже запроваджувала плату за підручники — в розмірі 20% від їхньої вартості. У 2002 р. систему оплати підручників було опротестовано в Конституційному суді України. КС, розглянувши справу, постановив, що "…безоплатне користування шкільними підручниками є однією з державних гарантій здобуття обов'язкової повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" (Рішення Конституційного суду України від 21 листопада 2002 р. Справа №1-29/2002 (про безоплатне користування шкільними підручниками). І того ж року плату за користування підручниками як неконституційну було скасовано.

З 1 січня 2015 р. Закон України "Про освіту" зі змінами набрав чинності, і ЗМІ зарясніли відгуками, коментарями тощо з приводу запровадження плати за підручники. 

Після різдвяних канікул, 15 січня 2015 р., на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі заступник міністра освіти Інна Совсун повідомила, що шкільні підручники для більшості населення стануть платними. Вона заявила, що Міносвіти працює над моделлю і схемою їх оплати. У відповідь у березні на Львівщині батьки учнів виступили ініціаторами громадянської кампанії "За збереження бюджетного фінансування підручників у загальноосвітніх школах". Кампанія розпочалася зі збирання підписів батьків. А тим часом в Івано-Франківську батьків навіть письмово попереджали про те, що вартість комплекту підручників на новий навчальний рік становитиме 1000—1100 грн. І це при тому, що виявилося, що навіть дітей пільгових категорій складно забезпечити підручниками. Проте час минав, а механізму оплати підручників так і не дочекалися. 

Разом з тим Міністерство освіти і науки України провело конкурс підручників для 4 і 7 класів. Уперше було запропоновано нову систему їх відбору через упровадження репозитарію підручників, що мало свої плюси і мінуси. Після ознайомлення з підручниками вчителі визначили найкращі з них. Одночасно з конкурсом почалася робота над іще новішими, так званими розвантаженими, програмами, яким ці підручники вже не відповідають. І нарешті МОН видає наказ №786 від 22 липня 2015 р. "Про затвердження переліку підручників для учнів 4 та 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету". Зверніть увагу на цікаве словосполучення в наказі — "можуть друкуватися", виходить, допускається, що можуть і НЕ друкуватися за кошти державного бюджету?

На початку червня 2015 р. президент Петро Порошенко пропонує Верховній Раді збільшити бюджетні витрати на друк підручників, щоб забезпечити ними всіх школярів. На брифінгу для засобів масової інформації заступник глави адміністрації президента Ростислав Павленко оголошує і суму — 365 млн грн на друк підручників для середніх шкіл. Можливо, це випадковий збіг, але 18 червня 2015 р. Верховна Рада України починає розглядати законопроекти щодо місцевих виборів, і через місяць президент підписує Закон України №595-VIII "Про місцеві вибори". 

І ось, нарешті, ми повертаємося до початку — 17 липня 2015 р. Верховна Рада 262 голосами ухвалює законопроект №2335а "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо збільшення видатків на забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл за рахунок економії грошових коштів на оплату праці та соціальне забезпечення народних депутатів України)". Держава виділяє 131 млн грн на друк підручників. Проте після уважного прочитання законопроекту, виявляється, що кошти виділяються для "фінансування програми з забезпечення підручниками і посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" і національних меншин". Тобто депутати доклали багато зусиль, щоб виконати закон, який самі й ухвалювали.

А інші школярі? Як слушно зауважив заступник міністра освіти Павло Полянський, "Голосування у Верховній Раді у п'ятницю "дало" 180 з необхідних 360 млн грн. Намагатимемося впродовж наступного тижня "нашкребти" решту суми". Ось і "нашкребли", навіть трохи більше.

І насамкінець. У листопаді 2014 р. розпочалася "модернізація" освітнього монстра — Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, в якому тривалий час акумулювалося все, що стосується підручників (насамперед бюджетне фінансування). На його базі створено дві установи — Інститут модернізації змісту освіти та Інститут освітньої аналітики (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №687). І саме ці новостворені установи повинні опікуватися питанням підручників. На їхні рахунки мають надходити державні гроші на їх друк. Проте процес "трохи затягнувся". Влітку, коли підручники вже мали б друкувати, Кабмін двічі (8 липня 2015 р. №533 і 12 серпня 2015 р. №589) вносив зміни до своєї постанови щодо функціонування новостворених інститутів, тривали необхідні бюрократичні процедури. Відтак спецрахунки в цих установ з'явилися тільки нещодавно. Тобто видавництва не мали можливості отримати виділені кошти.

Підсумовуючи, звернемо увагу на таке. 

По-перше, запровадження плати за підручники суперечить Конституції. І заява міністра С.Квіта "Ми забезпечили підручниками всі школи. Ніхто не має права вимагати з батьків гроші за підручники" викликає тільки запитання.

По-друге, навіть якщо кошти для друку підручників для 4 і 7 класів і дійдуть до видавців, то скільки часу мине, поки підручники надрукують і доставлять у школи?

По-третє, а що буде наступного року? Чи житимемо за принципом Скарлетт О'Хари: "Я про це подумаю завтра"?

Наразі ж усі події підтверджують українську освітню традицію — новий навчальний рік починається без нових підручників.

P.S. Невеличка задачка для допитливих. 

Дано: 11 вересня 2015 р. на ХХІІ Форумі видавців у Львові міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив: "Уже наступного тижня відбудеться колегія, яка затвердить результати конкурсу серед видавців на випуск підручників для 4 і 7 класів. Відтак будуть проведені тендери і розпочнеться випуск підручників". 

Питання: Коли підручники потраплять до школярів, якщо потрібно провести тендери, надрукувати підручники, передати їх державі, яка повинна розподілити їх по областях, звідти — по районах, містах і, нарешті, — по школах? 

 

Переглядів: 76 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0